Аграрні правовідносини у найзагальніших обрисах – це правова форма реалізації положень правових норм через застосування їх у процесі визначення й функціонування прав та обов’язків суб’єктів. Через систему аграрних правовідносин здійснюється правове регулювання тієї частини відносин, яку законодавець унаслідок їхньої відповідної суспільної ролі визнав за необхідне регулювати правовими нормами аграрного права; а це частина правовідносин, відповідно, є предметом аграрного права. Завдяки цьому аграрні правовідносини характеризуються як вольові, бо в нормах аграрного права відображено законодавця. Вольовими вони є також і тому, що недержавні, по суті, приватні юридичні особи у будь-яких організаційно-правових формах (КСГП, СпС, АТ, ТОВ та ін.) в рамках самоврядування приймають відповідні рішення з питань їхньої статутної діяльності. Вольовими вони є й тому, що селянське (фермерське) господарство в особі його голови також самостійно приймає рішення.

Суспільні аграрні відносини, що становлять предмет аграрного права, через систему правовідносин набувають значимості об’єкта аграрних правовідносин і, як такі, функціонують у процесі аграрного правозастосування. Своєрідність предмета аграрного право регулювання визначають характер, багатогранність і особливості об’єктів аграрних правовідносин. Своєю чергою, своєрідність і особливість об’єктів визначають зміст правовідносин (права та обов’язки), що виникають і реально функціонують з приводу цих об’єктів.

Как появилось государство? Обратимся к опыту истории. Изучая историю древнего мира, мы узнали, что первобытное общество не имело государственного устройства, политической власти. Это не значит, что члены этого общества не подчинялись правилам и нормам поведения. Без таких правил человеческий коллектив не может существовать: безграничная свобода неизбежно приводит к ущемлению интересов одних со стороны других.

Но в первобытном коллективе нормы общежития были просты, основывались на обычаях, а влияние старейшин рода определялось их личным авторитетом.

Однако на определённом этапе исторического развития возникают специальные группы людей, которые осуществляют управление обществом. Иначе говоря, власть отделяется от народа. Появляются законы, суда, армия.