Демократичн
Демократичність держави і
суспільстванасампередвизначаєтьсярівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючіпроцедуривиявленняіздійсненняволінароду впливаютьнауправліннядержавнимитасуспільнимисправами.Найбільш ефективно такий вплив може
здійснюватись у форміпрямого(безпосереднього) народовладдя,підякимрозумієтьсябезпосередняучастьгромадяну здійсненнідержавноївлади,їхпрямеволевиявленняпідчасприйняття державних рішень. Першою в історичному плані була саме ця
форманародовладця.Вумовах первісногосуспільствавоназдійснюваласьувиглядізагальнихзборів членів конкретної спільноти, а у перших державнихутвореннях—увигладі народних зборів,вякихбрали участьусігромадяни(крімрабів,які громадянами,аподекудиілюдьминевважались,атомудовирішення загальнодержавних справ недопускались).Участьународнихзборахусіх вільних громадян, в
ідеалі, повиннабулазабезпечуватиприйняттярішень, яківідповідалибінтересамбільшостіуданомудержавномуутворенні. Класичнимприкладомнароднихзборівякформипроявубезпосередньої демократії є організація державної влади в античних
Афінах. Із розвитком та ускладненням суспільних відносин класичні зразки
прямого народовладдя внаслідок значного зростання кількості населення держав
стало важко, а то і неможливо здійснювати з суто технічного боку. Крім того, народні
збористалиперешкодоюнашляху реалізаціїінтересівпанівно верхівкисуспільства,щойзумовиловиникненняновихформпрояву безпосередньої демократії. Так, у Стародавньому Римі народподілявсянадекількацентурій,до однієї з яких належав кожний вільнийгромадянин.Увідповіднихценіуріях відбувались загальні збориїхчленів.Рішенняцентуріїформулювалосьвідповіднодоволі більшостіучасниківзборів.Загальнодержавнимвизнавалосьрішення,яке підтримувалось
найбільшою кількістю 'центурій. При цьомунезаможніплебеї, які становили
абсолютну більшість серед римських громадян,утворювалилише одну центурію. А
порівняно невелика кількість заможних патриціївподілялась на декілька центурій. Така організація суспільства
забезпечувалавирішальне значення
голосів меншої частини громадян при прийнятті загальнодержавних рішень. Однак і
в цьому разіуприйняттізагальнообов'язковихрішеньбралибезпосереднюучастьусігромадяни
держави.
